Чемпіонат України перша ліга 8-ий тур
«Десна» (Чернігів) – «Гірник» (Кривий Ріг) – 1:1
«Гірник» приїздив у Чернігів, ділячи за втраченими очками з «київським «Динамо-2» друге-третє місця. «Десна» за цим показником відставала від них на чотири пункти. Що ж стосується особистих зустрічей, то вперше у національній першості чернігівці і криворіжці зустрілися у минулому сезоні. І обидва матчі, що пройшли у малоцікавій боротьбі, майже без гольових моментів,закінчилися нульовими нічиїми. А ось нинішнє протистояння виявилося досить видовищним, багатим на гострі моменти. І теперішня нічия виявилася результативною – 1:1. Втім, в реальності «Десна» вистраждала ще один гол, який мав би бути зарахований і стати переможним. Однак про усе, як-то кажуть, по порядку.
Новий характер «Гірника»
У попередніх матчах нового сезону і «Десна», і – особливо – «Гірник» нерідко «розкочегарювалися» лише після того, як пропускали гол. А з перших хвилин суботньої гри у Чернігові стало очевидним, що «гірники» прагнуть рішуче «відхреститися» від такої тенденції. Втім, перш, ніж більш менш чітко почав проглядатися малюнок їхньої гри, м’яч ледь не влетів у криворізькі ворота. Однак після потужного удару з дальньої відстані Євгена Чепурненка гостей виручила поперечка. І майже одразу за цим у штрафному майданчику гостей трапився епізод, який, на думку частини глядачів, тягнув на пенальті. Але суддя цілком резонно не сумнівався: то не рука восьмого номера гостей знайшла м’яч, а ,навпаки, м’яч – руку. Відчувши ж що запахло смаженим, «гірники» поспішили активізуватися. І вже на 8-ій хвилині рахунок було відкрито. Владислав Чечеленко, якого ніхто не атакував, метрів із двадцяти «розпакував» наші ворота. І зробив це майстерно. Удар вийшов із розряду тих, які не беруться, — шкіряна куля влучила у дальню шістку.
Рефері не побачив?
Натхненні ж цим успіхом, гості прагнули його закріпити. І, треба сказати, уболівальникам було чого нервувати. Атакували «гірники» широким фронтом, на високих швидкостях і при першій-ліпшій нагоді рішуче завдавали завершальні удари, які у першому таймі виходили у них загрозливими. Відтак мимоволі пригадалося, що під час свого першого приїзду до Чернігова, криворіжці справили враження надто обережної команди. А цього разу вони не боялися великими силами іти вперед, заповзялися рішуче диктувати свою волю. І на 20-ій хвилині ледь не подвоїли результат. Але футбольна фортуна, яка загалом явно симпатизувала підопічним Геннадія Приходька, вирішила одноразово усміхнутися нам. Криворіжець Артем Ситало добряче приклався до м’яча, але замість нашого Ситала, який і в цьому матчі добре робив свою справу, в даному епізоді зіграла штанга.
У середині ж першої сорокап’ятихвилинки ініціативу перехопили деснянці. Це, як потім з’ясувалося, була тільки репетиція перед їхнім тотальним наступом у другому таймі. І все ж вони мали зрівнювати рахунок ще до перерви.
Йшла 31 -а хвилина, коли невгамовний Вадим Бовтрук стрімко «викотився» віч-на-віч з голкіпером гостей Ганєвим, але м’яч влучив у поперечку. Втім, відео засвідчило: шкіряна куля відлетіла у поле після того, як ударилася об землю за лінією воріт. Однак свисток судді Саїка чомусь мовчав. А тільки-но Ганєв перевів подих, як його тут же потривожив той же Бовтрук. Прийняти м’яч «намертво» голкіпер не спромігся, але й опуститися на землю за лінією воріт не дав.
Пішли у наступ
Відома істина: кожна команда грає настільки , наскільки їй дозволяє суперник. А після перерви розсерджені деснянці так притисли криворіжців, що ті втратили свою гру і вдалися до нехитрої тактики: переривати атаки господарів якомога далі від власних воріт, аби штрафні ( а їх тільки у другому таймі гірники заробили аж п’ятнадцять) були не такими загрозливими. Їх виконував головним чином Євген Чепурненко ,який був на полі чи не найбільш помітним. Він залюбки включався в атакуючі дії, а зі стандартів щоразу небезпечно навішував м’яч у район одинадцяти метрової позначки, а то й воротарського майданчика. Однак у боротьбі на «другому поверсі» гості так і не поступилися. Коли ж Чепурненко загрожував безпосередньо воротам, Ганєв не без особливих зусиль рятував свою команду.
Разом із тим з самого початку другого тайму наш капітан Вадим Мельник усе частіше залишав своє місце у центрі захисту під нагляд опорника Павла Щедракова, вважаючи, що його участь в атаках буде більш доречною. І якось , б’ючи по м’ячу у падінні, Вадим «перевірив» поперечку. А хвилин через десять, скориставшись фланговою подачею свого колеги по захисту Вадима Жука, таки відправив плямистого у сітку. Однак суддя зафіксував офсайд.
У свою чергу старався проявити себе наш штатний нападник Есеола. Але, склалося враження, що справді ефективної взаємодії з ним партнерів ще не напрацьовано.
Гра ж у кінцевому підсумку склалася таким чином,що рівновагу було відновлено під завісу матчу. Йшла 86-а хвилина, коли Вадим Бовтрук, котрий багато разів загрожував воротам гостей, врешті-решт, домігся свого. Опинившись в результаті передачі нашого капітана у вигідній для завершального удару позиції, він не втратив шансу. Удар був несильним, але «знайшов» незахищену площину воріт. А того, хто врятував від поразки, ветерани-уболівальники і назвали кращим гравцем матчу.
Здобути ж цілком заслужену перемогу нашій команді завадили не тільки нереалізація багатьох гольових моментів, а й суддівство. Те ж відео засвідчило: офсайд, хай , так би мовити, і не вельми виразний, у Мельника все ж був. Але чому ж тоді у першому таймі, коли шкіряна куля явно перетнула лінію криворізьких воріт, рефері й оком не моргнув?
На поле виходили
Відтак наводимо протокольні дані матчу:
2 вересня 2015.
Чемпіонат України-2015/2 016. Перша ліга. 8 ий тур.
Чернігів.
Стадіон імені Юрія Гагаріна. 1 600 глядачів. +17 Градусів.
«Десна» (Чернігів) — «Гірник» (Кривий Ріг) — 1: 1 (0: 1)
Арбітр: Вадим Саїк (Одеса).
Асистенти арбітра: Михайло Маланчук (Чернівецька область), Валерій Кисельов (Суми).
Голи: Владислав Чечеленко (Артем Сітало), 8 (0: 1). Вадим Бовтрук (Вадим Мельник), 86 (1: 1).
«Десна» 31. Сергій Сітало — 3. Павло Щедраков, 2. Вадим Жук, 17. Руслан Кисіль (6. Дмитро Задерецький, 72), 11. Вадим Бовтрук, 7. Євген Чепурненко, 21. Костянтин Кравченко ( 9. Петро Кондратюк, 46), 4. Вадим Мельник (к), 13. Євген Єлісєєв, 18. Рудольф Сухомлинов, 10. Хабіб Адерінсола Есеола (77. Олександр Іващенко, 77).
Запасні: 1. Олег Шевченко, 27. Андрій Смалько, 5. Володимир Чуланов, 15. Артем Грищенко.
Головний тренер: Олександр Рябоконь.
«Гірник»: 30. Геннадій Ганєв — 4. Ігор Солдат (17. Роман Дацюк, 90 + 3), 29. Володимир Баєнко, 28. Віталій Павлов (к), 21. Сергій Гвоздевич — 10. Ярослав Ямполь , 5. Роман Дорош, 25. Андрій Григорик, 8. Богдан Боровський (27. Євген Сантрапинських, 82), 9. Владислав Чечеленко (22. В’ячеслав Рябов, 70) — 14. Артем Сітало.
Запасні: 1. Роман Гурін, 3. Артем Терехов, 24. Олександр Сніжко, 88. Олег Луценко.
Головний тренер: Геннадій Приходько.
Слід додати, що в обох командах у цьому матчі не змогли зіграти ключові гравці: за «Десну» — Єгор Картушов (ще рано виходити на футбольне поле після травми), за «Гірник» — Сергій Нудний (триває дискваліфікація після вилучення з поля у Сумах за удар суперника, що не володів м’ячем, по ногах).
Легенди треба пам’ятати
І ще. Деснянські ультрас, які запропонували перейменувати одну із вулиць Чернігова на вулицю імені Юхима Школьнікова , організували під час матчу збір підписів. І ця ініціатива молодих патріотів знайшла щиру підтримку уболівальників різних поколінь. А під час післяматчевої прес-конференції свій підпис поставив і нинішній наставник нашої команди Олександр Рябоконь.
Що ж, корінний чернігівець. майстер спорту СРСР. заслужений тренер України Юхим Григорович Школьніков, який кілька років тому пішов із життя, був заслуженою особистістю в усьому українському футболі. Він добився справді унікальних результатів у чемпіонатах України. А скільки чудових футболістів вийшли з-під його крила! І воднораз скількох талановитих гравців він «реанімував»! Причому, багато чого у своїй футбольній кар’єрі досягнув не завдяки, а всупереч обставинам. Зокрема, у Чернігові у нього були такі «доброзичливці», що впродовж шістнадцяти з половиною років його непересічний тренерський талант давав свої щедрі плоди не у рідному місті.
Однак і у чернігівському футболі Юхим Григорович зробив набагато більше, ніж будь-хто ( Був першим на Чернігівщині майстром спорту з футболу. Очолюваний ним чернігівський «Хімік» ставав чемпіоном України серед виробничих колективів, а «Десна» виборювала срібні медалі чемпіонату України серед неаматорів. Двічі – уже в новітній час – виводив «Десну» у першу лігу національного чемпіонату). Це справжня футбольна легенда нашого краю. А легенди треба пам’ятати.
Прес-служба СФК «Десна»