Головний тренер чернігівської Десни Олександр Рябоконь розповів про зимові збори команди, плани на весняну частину чемпіонату та перспективи виходу до Прем’єр-ліги
— Підготовка «Десни» до весняної частини чемпіонату пройшла у три етапи – ви прийняли участь в Меморіалі Макарова, потім був лютневий збір у Грузії. І, зрештою, у березні ви виїздили до Західної України. Наскільки плідним виявився кожен із цих етапів?
Перший збір, турнір Макарова, важко назвати повноцінною підготовкою, в першу чергу ми переслідували селекційні цілі. Ми переглядали нових футболістів, тому що після першого кола з Десни пішло багато гравців, майже пів команди, тому дивилися новачків, які б могли посилити команду, і кращих з них вже взяли на другий навчально-тренувальний збір до Грузії.
Другий збір був найбільш плідним, в Грузії ми в першу чергу виконували функціональні завдання по підготовці команди, закладали фундамент на весняну частину сезону. Додам, що в Грузії ми були вперше, та й мабуть взагалі Десна перший клуб з України, який провів тут тренувальний збір. Варто відмітити, що Грузія навіть перевершила наші сподівання, все організовано на хорошому рівні. До речі, допоміг організувати збір екс-гравець чернігівської Десни Леван Гулордава, за що йому, звичайно, велика подяка.
Третій збір планували провести в Туреччині, але плани дещо змінилися, тому довелося готуватися на Західній Україні. Незважаючи на певні складнощі, нам все одно вдалося провести повноцінну підготовку, ми змогли знайти спаринг партнерів в Тернопільській та Івано-франківській областях, тому витиснули максимум з можливого. В цьому сенсі нам теж повезло з організаторами, хочемо висловити подяку Володимиру Ковалюку і Михайлу Овчару, а також Івану Марущаку та Юрію Мошковському.
Ви говорите, що планували провести збір у Туреччині, але не змогли, що сталося, чому довелося корегувати плани?
На той момент склад команди ще не був повністю сформований, тому було прийнято спільне рішення з керівництвом , що немає сенсу їхати в Анталію. В Україні легше переглядати футболістів, тому прийняли рішення готуватися на Західній Україні. Тобто збір в Туреччині не відбувся лише зі спортивних причин.
Чим збори в Україні відрізняються від закордонних?
Ідеальні умови для навчально-тренувального збору ще не гарантують успішної гри в сезоні, але з іншого боку — це гарантія того, що футболісти і команда в цілому будуть швидше рости, тому звичайно, краще проводити збори в хороших умовах. В Україні просто не має такої кількості якісних полів. Після того як ми тимчасово втратили Крим, майже не можливо знайти взимку та на початку весни поля з трав’яним покриттям.
Під час зимової перерви надходило багато різної інформації про нових гравців Десни, на перегляді було більше 15 футболістів, по суті, за кілька днів до гри з Геліосом ще не відомий повний склад команди. Розкажіть більш детально про кадрові зміни, хто підсилив команду, а з ким довелося попрощатися?
Це проблема Десни вже кілька років — кожні півроку доводиться міняти склад команди, після кожного кола чемпіонату з команди йде шість-сім нових футболістів, а в нинішньому сезоні — взагалі дев’ять. Тому тепер ми підписуємо контракти з футболістами мінімум на 1,5 роки, аби мати змогу повноцінно готувати команду. Ви подивіться на статистику, традиційно Десна тяжко входить в сезон, доки гравці звикнуть один до одного, зрозуміють тренерські завдання і лише під кінець сезону ми виходимо на якісний рівень гри. Ми змінили стратегію роботи клубу та маємо конкретні завдання на майбутнє.
— В минулому сезоні Десна була однією з найбільш вікових команд першої ліги, на скільки нам відомо, президент поставив за мету омолодити і підсилити команду. Чи вдається дотримуватися поставлених задач в цьому напрямі?
Так, це побажання керівництва клубу, і ми повністю його підтримуємо, треба омолоджувати склад і працювати на перспективу. Всі футболісти, яких ми взяли в міжсезоння, віком від 20 до 25 років.
— Якщо команда планує дотримуватися стратегії омолодження складу, то мабуть логічно було би звернути увагу на молодіжну команду. Яка зараз ситуація в Чернігові з розвитком дитячо-юнацького футболу, коли з’являться нові Ярмоленки?
Школа активного працює, але, на жаль, українські реалії майже не лишають нам шансів на повноцінний розвиток молодого покоління. Гранди вітчизняного футболу забирають найталановитіших футболістів ще в дитячому віці і зараз ми не маємо можливості з цим боротися. Але звичайно, ми будемо давати шанс молодим футболістам, адже для клубу завжди почесно, коли в основному складі грають свої вихованці, місцеві хлопці.
— Повернемося до трансферів. Чи були такі футболісти, яких би ви хотіли бачити в команді, але домовитися не вдалося чи можливо ще варто чекати сюрпризів на трансферному ринку?
На жаль так, ми дивилися велику кількість футболістів, але не з усіма вдалося підписати контракти, з тих чи інших причин. Одні категорично відмовилися грати в першій лізі, інші взагалі не захотіли залишатися в Україні, і шукають варіанти закордоном. Якщо раніше в основному з тої ж Грузії, Білорусі чи країн Прибалтики футболісти прагнули потрапити в Україну, то нині спостерігається зворотна тенденція.
— Керівництво планує реконструкцію стадіону, це непростий і довготривалий процес, де Десна буде тренуватися та грати, доки стадіон в Чернігові будуть реконструювати?
Дати реконструкції ще не визначені, але я сподіваюся, що вдасться все зробити оперативно. Головне, щоб в наступному сезоні, коли перед командою будуть серйозні завдання, ми змогли грати на своєму стадіоні і на якісному газоні.
В нас залишилось небагато домашніх матчів в цьому чемпіонаті, ще й Нива знялася з турніру, тому кілька матчів проведемо в іншому місті, можливо це буде Бориспіль чи Біла Церква.
Складно грати без своїх вболівальників, але це необхідність, поле на стадіоні імені Гагаріна має відповідати міжнародним стандартам. Президент планує вкласти солідні кошти в новий газон на стадіоні. Більше того, в планах будівництво нової бази з футбольними полями, а в ідеалі, якщо нам вдасться досягнути поставлених цілей, і футбольний манеж.
— Ви згадали про Ниву. Буквально нещодавно стало відомо, що самобутня команда з Тернополя знімається з чемпіонату і, відповідно, другого квітня гра в Чернігові не відбудеться. Цікаво, як ви будете заповнювати цю паузу, адже тепер у вас буде майже два тижні без ігрової практики.
Під час вимушеної паузи тренуватися будемо на спортивній базі в Пуща-Водиці, до якої ми вже звикли. Також плануємо переглянути ряд футболістів, нам треба запросити ще 3-4 гравців. Після гри з Геліосом подивимося, які позиції нам треба підсилити в першу чергу. Але точно будемо продовжувати пошуки центрфорварда, з цим поки що в нас проблеми, як і в більшості клубів, в тому числі і в грандів.
— Які цілі Десни на весняну частину чемпіонату? Керівництво поставило конкретні завдання?
Останні роки Десна не опускалася нижче п’ятого місця, тому нам дуже хотілося б продовжити цю традицію. Але в цьому році з першої ліги виходить лише одна команда, тому в верхній частині турнірної таблиці йде серйозна боротьба за підвищення в класі.
До речі, перші п’ять матчів ми проводимо саме з лідерами чемпіонату, але ми готові боротися. Тим більше, що від зайнятого місця залежить сума преміальних, а це мотивує футболістів, своєю грою вони можуть заробити хороші бонуси.
— Ви згадали про одну путівку в УПЛ, а як ви ставитеся до нового формату турніру?
З цим можна погодитися як тимчасовим варіантом, можливо зараз чемпіонат і потребує певної оптимізації. Але в цілому, я категорично проти чемпіонату з 12 командами, в нас велика країна з хорошими футбольними традиціями. В тій же першій лізі багато клубів зі стабільним фінансуванням і відповідною інфраструктурою. З наступного сезону і в Десни буде інфраструктура на високому рівні, тому треба розвивати футбол в регіонах, як мінімум, обласні центри теж хочуть стати частиною футбольного свята. Я сподіваюся, що 12 команд — це перехідний етап, і в наступному сезоні ми повернемося до повноцінного чемпіонату з 16 учасниками.
Ви сказали, що перед Десною стоїть задача вийти в прем’єр-лігу, це перспектива найближчих років, і чи взагалі, реально побачити команду з Чернігова в еліті українського футболу?
Все реально, при щоденній роботі та підтримці з боку керівництва ми можемо вийти в прем’єр-лігу. Задача на наступний сезон – зайняти місце в першій трійці.
У весняній частині чемпіонату будемо награвати молодих гравців, зможемо оцінити рівень гри і залишимо найкращих, тих, хто дійсно відповідає вимогам Десни. А літом підсилимося кількома гравцями високого рівня, закриємо проблемні місця — президент готовий виділяти кошти на нових футболістів та створення для них хороших умов. Задача дуже цікава і потрібна, Чернігів має бути представлений в Прем’єр -лізі.
— Наприкінці кілька питань від вболівальників. Хто для вас є взірцем тренера, можливо в своїй роботі використовуєте чиїсь напрацювання?
Звичайно, є тренери, робота яких викликає захоплення і в яких можна і треба вчитися. По грі на своїй половині поля взірець для мене збірна Італіі часів Арріго Саккі, по грі на іншій половині поля – Барселона Гвардіоли. На мою думку, та Барселона просто ідеальна команда відносно побудови гри в атаці. Варто згадати і Моуріньо – в плані управління грою, в швидкій реакції та оперативних рішеннях – в цьому плані немає рівних португальцю. Звичайно ж, не можна забувати і тотальний
футбол у виконанні голландців. На той час Круїфф и Міхелс були улюбленцями всього світу, “рок-зірки” від футболу.
Взагалі, тренерська робота має дві основні складові – науковий підхід і творчість. Все, що стосується функціональної підготовки має опиратися на науковий підхід, і в цьому плані для мене взірець наукова група Динамо, на чолі з Лобановським, Базилевичем та Зеленцововим. Зараз багато хто говорить, що “конспекти” Лобановського вже не актуальні, але я вважаю, що відносно фізичної підготовки рівних тому Динамо не було, тому в цьому плані я намагаюся використовувати їх досвід.
— А якби зараз ви отримали пропозиція роботи за кордоном, погодилися б?
Мені вдалося і пограти закордоном і потренувати, але зізнаюся, що в дома завжди краще. Тим більше, що в Чернігові вперше за багато років з’явилася можливість і бажання вирішувати серйозні задачі
В даний момент я тренер чернігівської Десни, мені тут подобається, ми знаходимо спільну мову з керівництвом і в нас амбітні цілі, тому зараз не варто говорити про інші варіанти. Президент клубу дав мені карт-бланш, це говорить про те, що ми можемо будувати команду на майбутнє. В нас є завдання, і звичайно, я хотів би стати частиною історії чернігівського футболу.
Десна одна з чотирьох команд серед обласних центрів, яка ніколи не грала у вищій лізі, тому в даному випадку у нас одна ціль – вивести Десну в Прем’єр -лігу. Президент клубу поставив таке завдання і створює нам всі умови, тому говорити про інші команди в даному випадку не доречно.